Для 5-Г класу незабутньою стала поїздка до міста Ужгорода. Діти ретельно готувалися, продумували все до дрібниць і з нетерпінням чекали день відʼїзду. Особлива вона була тим, що подорож здійснювалася потягом. На залізничному вокзалі діти вперше в житті заходили у вагон, і коли потяг рушав - підбігали до вікон, щоб поглядом попрощатися з батьками, які лишилися на пероні. Щось в цьому було дуже щемливе і неповторне.

За вікном змінювалися пейзажі, діти гарно облаштувалися на своїх місцях і щедро ділилися смаколиками. Ще однією приємною несподіванкою стало те, що у вагоні були лише 5-Г клас, будній день все ж.  Батьки вже давно відпочивали, а діти ще довго за північ не могли заснути, вели свої таємничі розмови під розмірений стукіт коліс потяга.

В Ужгороді були вже вранці о 6.45.

Місто тільки прокидалося, а рівненські школярі з класним керівником та батьками прогулювалися старовинними вулицями, помічали цікаві архітектурні споруди та памʼятники. Дійшовши до відомого пішохідного мосту, ми повернули на липову алею .Вона неймовірна! Такої немає в Європі, довжиною  2 км 200 м.

Родзинкою Ужгорода є Закарпатський музей народної архітектури та побуту —музей просто неба, який складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва.

Дізнавшись багато цікавого про життя та побут наших предків, всі вирушили до Мукачева в аквапарк   «Карпатія».

Пʼять годин в ньому минули як одна мить - різні басейни, оздоровчі термальні води, гірки, фінські та турецькі лазні і багато інших водних атракціонів дарували радість рівненським мандрівникам.

Ввечері школярі завітали в жіночий монастир і з пагорбів спостерігали захід сонця. Жодне фото не передасть тієї краси. Зовсім не хотілося їхати, але в квитку на потяг був зазначений час, тому без вагань і запізнень школярі увійши до вагону.

Дякуємо за неймовірний прийом!

Ми ще обовʼязково приїдемо до тебе, Закарпаття!